«Мій будинок зараз виглядає як купа будівельного сміття, розвалини. І все це російська зброя зробила», – з сумом в голосі та ледь помітними сльозами на очах згадує 77-річна пані Софія, яка прожила у Бахмуті понад п’ятдесят років. У кінці 60-х років минулого століття, вона переїхала туди з Ярмолинеччини до свого чоловіка. Їм обом було ледь за двадцять і все своє життя вони жили й працювали у Бахмуті. Чоловік пані Софії помер, вона, пенсіонерка жила у місті, якому віддала всі свої сили, знання і вміння. Аж поки в Україну не прийшли окупанти.
«Війна перетворила мій будинок у Бахмуті на купу завалів, нічого не залишилося… Коли окупанти вдарили по місту, я вирішила виїхати, щоб зберегти життя. Була розгублена, боялася. Переїхала на Хмельниччину, бо звідси родом, хоча нікого близьких тут не маю, лише могилки батьків та рідних», – розповідає пані Софія.
У Хмельницькому вона винаймає квартирку з мінімальними умовами, адже її пенсії не вистачає навіть на необхідне. Жінка каже, вже й працювати б готова була, та ніхто в 77 років на роботу не бере і сили не ті. Допомога від Карітасу, зізнається, тримає її «на плаву», адже купувати продукти, хімію та гігієну їй не було б за що. Кошти йдуть на оплату квартири, комунальних та життєво необхідні ліки.
Допомога надається в рамках проєкту «Продовження реагування на надзвичайні ситуації внаслідок російського вторгнення в Україну». Зареєструватися на допомогу та отримати відповіді на всі запитання ви можете за номером: 067 557 2128
