“Я вже не безхатько!” – історія одного життя

Якщо наша робота змінить на краще хоча б одне життя, вона вже вартує того, щоб її робити

Люди стають бездомними з різних причин: насильство, шахрайство, залежності, безробіття, бідність… Не від хорошого життя бездомні перебирають сміття, гріються в під’їздах. Усе це для них — спроби хоч якось вижити просто неба, без їжі, на холоді.

Олександр рано залишився без батьківського піклування, зростав у сиротинці, складні життєві обставини змусили хлопця хапатися за будь-який підробіток, переїжджати. В одній з таких мандрівок, в пошуках кращого життя, він втратив усі документи. Відсутність досвіду соціальної взаємодії, а подекуди, стереотипи та упередження, стали на заваді самостійному відновленню документів.

Чоловік звернувся по допомогу в Благодійний фонд “Карітас Хмельницький УГКЦ”. Кейс-менеджер та юрист кризового центру провели непомітну, на перший погляд, але дуже важливу роботу – підготували всі необхідні документи, контактували та відвідували усі відповідні служби та установи. І ось він, результат! Олександр уже не безхатько і з документами!

«Завдяки тому, що ви допомогли зробити паспорт, я вже не безхатько і можу ночувати у соціальному центрі на Житецького. А ще маю можливість шукати роботу і звертатися до лікарів. Дякую за допомогу і підтримку», – каже Олександр.

Так фахова, системна допомога і водночас людяність та підтримка, яку чоловік отримав у складний період свого життя, допомогли йому розпочати шлях до повноцінного життя, з роботою та перспективами.

Спеціалісти працюють в рамках проєкту «Кризові центри. Допомога в адаптації до умов життя під час війни в Україні».