Біль та сльози: історія сім’ї Ірини Карась, яка протягом 14 місяців не могла похоронити свого чоловіка, який загинув на Азовсталі

Ми щодня чуємо історії людей, які втікали від війни і прийшли за допомогою у Карітас Хмельницький УГКЦ. Щодня ми чуємо історії війни від знайомих, друзів, у новинах. Але є ті, хто проживає, прожив, або й щодня живе в цих історіях і ноcить їх в серці і пам’яті.

Наша Ірина Карась, яка працює в фонді майже рік і допомагає іншим, розповіла Суспільне Новини свою історію.

Вони жили у Маріуполі. Настя ходила в третій клас, багато малювала і розводила хом‘ячків. У лютому 22-го Настин батько сказав, що їм треба залишити місто. Через кілька днів після цього почалася велика війна. Євген Карась загинув 7 березня, обороняючи Маріуполь. Поки його вважали зниклим безвісти, донечка Настя малювала татові малюнки і лише через 14 місяців сім’я змогла попрощатись з ним…