Юліанна приїхала в Антоніни з Нікополя. Каже, у підвалах, навпроти Запорізької атомної станції, коли “прилітає” чи не щодня, страшно.
“У нас б’ють кожного дня. Тому ми приїхали сюди, бо там, під обстрілами, важко живеться”, – каже Юліанна.
В Антонінах жінка жила на виплати для ВПО, а зараз, завдяки програмі “Гроші за роботу” проєкту #ELIS, влашутвалася на роботу. Таких як вона у громаді працевлаштовано завдяки Карітас Хмельницький УГКЦ, дев’ять вимушено переміщених людей. Дивіться деталі у сюжеті Суспільне Хмельницький
